1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Україна чи Росія - в кого першим закінчаться снаряди?

15 лютого 2023 р.

Поки на Заході сперечалися, хто і скільки танків чи літаків дасть Україні, з поля зору зникло інше питання: чи вистачить артилерійських снарядів? Саме від цього може залежати результат війни, нагадують експерти.

Британська гаубиця М777 на Херсонщині (архівне фото)
Британська гаубиця М777 на Херсонщині (архівне фото) Фото: Metin Aktas/AA/picture alliance

Росія, як констатують воєнні оглядачі, нарощує потужність наступу на Донбасі, кидаючи нові і нові підкріплення у бої на найбільш "гарячих" напрямках, як-от Бахмут або Вугледар. Аби стримувати ворога, Україна робитиме ставку на 155-міліметрову артилерію, заявив на початку лютого міністр оборони Олексій Резніков. Йдеться, зокрема, про гаубиці, надані західними партнерами - наприклад, німецькі самохідні установки Panzerhaubitze 2000. Віце-прем'єрка Ольга Стефінішина в інтерв'ю Finanсial Times 10 лютого заявила, що Збройні сили України потребують якнайшвидших додаткових поставок снарядів до західної артилерії. На цьому 13 лютого, напередодні зустрічі західних партнерів України на американській військовій базі Рамштайн наголосив і генсек НАТО Єнс Столтенберг. Тож наскільки гострий цей дефіцит і чи реально його покрити?

Кілька тисяч снарядів на день

За різними експертними оцінками, Збройні сили України на день використовують у середньому від 3 до 6 тисяч снарядів щодня. Покрити такі потреби - неабиякий виклик навіть для країн НАТО. Річ у тім, що війна ведеться старими методами, з використанням артилерії у таких масштабах, до яких не готувалися західні армії, зауважив у розмові з DW професор військової економіки Маркус Койп (Marcus Keupp) з Університету Цюріха. "Сучасні війни ведуться зазвичай у тісній взаємодії різних родів військ. Але ця війна ведеться переважно не як сучасна війна, а так само як Перша світова - механізованими наземними операціями", - констатує експерт. Він зауважує, що російська армія послуговується старою радянською тактикою: "спершу все зрівняти з землею, а потім наступати". У такій війні, наголошує Койп, вирішальним стає те, хто зміг довше і на вищому технологічному рівні виробляти зброю і боєприпаси. "Це урок і Першої, і Другої світової війни", - нагадує експерт.

Читайте також: РФ програла стратегічно у війні в Україні - Міллі

На противагу російським масивним артилерійським обстрілам західні партнери постачають Україні артилерійські системи. Загалом, за даними з відкритих джерел, Україна вже отримала близько 420 одиниць західних зразків артилерії, зазначив в інтерв'ю DW експерт з питань безпеки Європейської ради міжнародних відносин Рафаель Лос (Rafael Loss). Однак виявилося, що запаси амуніції для цих систем більш ніж скромні, передовсім у Європі.

"У НАТО є припис, що треба мати запаси зброї, амуніції та інших ресурсів щонайменше з розрахунку на 30 днів інтенсивних бойових дій. Якщо б ці резерви були, можна було би швидко передати Україні значну кількість ресурсів. Але крім США жодна країна Альянсу ніколи не виконувала цей норматив. За деякими даними, у Німеччині, скажімо, запасів вистачило би лише на кілька днів інтенсивних боїв", - пояснює Лос.

Експерт критикує, що поки європейські політики місяцями дискутували про "червоні лінії" - чи постачати танки, ППО чи ще щось - ніхто не подумав, як гарантувати на тривалий період поставки снарядів. "Нинішні бої на Донеччині, зокрема під Бахмутом, не були би для України такими кровопролитними, якби західні партнери проявили на початку війни здатність дивитися вперед - на півроку, рік, два - і вже тоді ухвалити рішення не лише про надання танків, але й забезпечення артилерією і снарядами для неї", - критикує Рафаель Лос.

Panzerhaubitze 2000 поблизу Соледару на Донеччині (архівне фото)Фото: Clodagh Kilcoyne/REUTERS

Надія передовсім на США

Сполучені Штати нещодавно оголосили, що впродовж наступних двох років виробництво снарядів в країні зросте вшестеро - з 15 до 90 тисяч одиниць на місяць. Хоч ці обсяги і не будуть досягнуті негайно, однак вже самі по собі підписані контракти з виробниками відкривають простір для дій і дозволять задовольнити левову частку поточних українських потреб, каже Рафаель Лос. "Можна вже нині вивільняти снаряди зі складів і надавати Україні", - пояснює експерт.

Водночас експерти зауважують, що покрити нинішні обсяги - це одне. Але для масштабного контрнаступу, який наприкінці весни або влітку планує Київ для звільнення окупованих територій, потрібні будуть зовсім інші обсяги амуніції. Їх, каже Маркус Койп, можна отримати у Пакистані чи Південній Кореї. Ці тісні союзники США, за словами експерта, мають і власне виробництво снарядів "натовського" калібру, і значні запаси на складах з огляду на тривалу напругу у відносинах із сусідами. Експерт вказує на те, що армія США має найкращу в світі глобальну логістичну систему, яка включає як повітряні, так і морські сполучення, і дозволяє доволі швидко перекидати зброю і боєприпаси по всьому світу.

Наприкінці минулого року США заявляли про таємні поставки снарядів з Північної Кореї до Росії. Прямих підтверджень цього немає й думки експертів розходяться: чи такі поставки справді мали місце чи йдеться про "качку". Факт однак, що на тлі зближення Пхеньяна і Москви, Сеул цілком міг би стати ситуативним союзником України. "У Сеулі бачать, як керівництво Північної Кореї радикалізується разом із керівництвом свого близького союзника - Росії", - зауважує Маркус Койп. Він нагадує, що - на відміну від 2014 року, коли Росія анексувала Крим і приховано вела війну на Донбасі - 2022 року Південна Корея таки долучилася у повному обсязі до західних санкцій проти Росії. 

Читайте також:США дають Україні боєприпаси з запасів в Ізраїлі та Південній Кореї - Пентагон

У Росії все теж не так райдужно?

Попри нинішні труднощі України у забезпеченні снарядами експерти впевнені, що вже у другому півріччі ситуація може кардинально змінитися. Маркус Койп очікує, що вже найближчим часом виробництво снарядів суттєво розширить найбільший європейський виробник Rheinmetall з його потужностями у півмільйона одиниць на рік на заводах у Німеччині і ще 300 тисяч на нещодавно купленому заводі в Іспанії. Швидких рішень від європейських лідерів очікує і Рафаель Лос. "Коли говорити про якість зброї, то у довгостроковій перспективі перевага у будь-якому разі на боці України. Якщо найближчим часом будуть ухвалені необхідні політичні рішення, то на користь України згодом буде і кількісне порівняння", - наголошує експерт Європейської ради міжнародних відносин.

Із цим погоджується і Франк Зауер з Університету Бундесверу у Мюнхені. "Саме амуніція - а не, наприклад, бойові літаки - є найнагальнішою темою, про яку ми маємо говорити на Заході. Це змагання виробничих потужностей - Захід, підтримуючи Україну, абсолютно точно може виграти це змагання, якщо на це буде політична воля", - констатував Зауер у коментарі DW. Про у рази вищий виробничий потенціал Заходу говорить і Маркус Койп. На його переконання, перший рік війни Росія вела передовсім на радянських запасах снарядів, левова частка яких вже використана. "Безмежні резерви Росії - це міф. Якби вони були, Росія зараз би нищила українські позиції масивними артилерійськими обстрілами, а не посилала би хвилю за хвилею людей на смерть", - каже Койп.

Стара радянська тактика росіян: зрівняти все з лицем Землі артобстрілами і йти в наступ (Архівне фото. Соледар, Донецька область)Фото: Libkos/AP/dpa/picture alliance

У рази слабші обстріли росіян

Маркус Койп з початку масштабної війни Росії проти України досліджує інтенсивність використання артилерійських снарядів у перебігу бойових дій за допомогою супутникових знімків NASA, які він зіставляє зі свідченнями очевидців, що оприлюднюються у соціальних мережах та іншими відкритими джерелами. За спостереженнями професора військової економіки з Цюріха, Росія розпочала нинішній наступ на Донбасі, застосовуючи артилерію з у декілька разів меншою інтенсивністю, ніж торік, коли вона окупувала Сєверодонецьк і Лисичанськ після того, як буквально стерла ці міста з лиця Землі артобстрілами.

Койп, так само як й інші співрозмовники DW у фахових колах, впевнений, що в разі належної підтримки Заходу Україна вже за кілька місяців може перехопити ініціативу і піти у контрнаступ - передовсім завдяки не кількості, а якості наданої партнерами артилерії. "Українці насолоджуються, знищуючи російські ланцюги постачання до зони бойових дій, завдаючи ударів з високоточної американської ракетної артилерії HIMARS. У них це виходитиме ще краще, коли зі США прибудуть нові снаряди Ground-Launched Small Diameter Bomb (GLSDB)", - констатує Маркус Койп.

Високоточні снаряди GLSDB, які запускаються з реактивної системи залпового вогню HIMARS, мають значно більшу дальність, ніж "звичайні" снаряди для цієї установки - до 150 кілометрів. Щодо того, коли саме Київ отримає цю амуніцію, дані у ЗМІ різняться від кількох тижнів до декількох місяців. Аналітики в один голос зауважують, що ця зброя виведе на новий рівень можливості ЗСУ вражати логістику - командні пункти, залізничні вузли і склади зброї - далеко у тилу ворога. "Цю війну виграє той, в кого буде надійніша логістика", - підсумовує Маркус Койп.

Як два брати-українці гатять з німецької гаубиці

03:00

This browser does not support the video element.

Які запаси зброї ще є у російської армії

02:36

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW