1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Солдатів НАТО відправлять в Україну? Що про це кажуть у ФРН

28 лютого 2024 р.

У Німеччині вже другий день жваво обговорюють заяву президента Франції про можливе відрядження в Україну солдатів країн ЄС і НАТО. Діапазон оцінок широкий - від різкої критики до розбору по суті.

Французькі солдати в Африці (фото з архіву)
Еммануель Макрон не виключає відправки французьких солдатів в УкраїнуФото: Dominique Faget/AFP

У Німеччині продовжують обговорювати, що спонукало французького президента Еммануеля Макрона увечері понеділка, 26 лютого, зробити заяву про можливість участі військовослужбовців країн Заходу в бойових діях в Україні на боці ЗСУ. Одні, як, наприклад, співголова Зелених Омід Нуріпур (Omid Nouripour), вважають висловлювання Макрона "капризом".

Інші побачили в ньому спробу відвернути увагу від порівняно скромної військової допомоги, яку Франція надає Україні. Треті вважають, що це був "камінь у город" німецького канцлера Олафа Шольца (Olaf Scholz), надто нерішучого, на думку Макрона, в тому, що стосується поставок Києву тих чи інших видів озброєння. Але є й експерти, які розглядають слова Макрона як серйозну стратегічну заяву.

Що саме і в якому контексті сказав Макрон

Про можливість відрядження солдатів НАТО в Україну Макрон почав говорити не з власної ініціативи, а відповідаючи на запитання однієї з журналісток про те, чи правду каже відомий своєю проросійською позицією прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо про готовність низки європейських країн до такого кроку та чи обговорювався такий варіант на зустрічі в Парижі.

Макрон фактично підтвердив слова Роберта Фіцо, але додав, що "на сьогоднішній день немає консенсусу щодо офіційного відправлення військ (в Україну. - Ред.)" Однак, продовжив президент, динаміка конфлікту така, що нічого виключати не можна: "Ми зробимо все, що необхідно, щоб Росія не перемогла у цій війні".

Наступну фразу Макрона багато хто розцінив як випад на адресу Німеччини й особисто канцлера Олафа Шольца: "Багато людей, які сьогодні кажуть "ніколи, ніколи", це ті ж самі люди, які говорили "ніколи, ніколи танки; ніколи, ніколи літаки; ніколи, ніколи ракети більшої дальності".

Читайте також: Як німецькі ЗМІ відреагували на заяву Макрона про розгортання військ в Україні?

Еммануель Макрон під час військового парадуФото: Getty Images/AFP/AP/C. Ena

Шольц і Макрон: друзі чи суперники?

Це був доволі прозорий натяк на німецького канцлера, який на початку не наважувався відправити в Україну взагалі будь-яку летальну зброю, потім зволікав з артилерією, ППО, танками, рішенням про бойові літаки, а тепер відмовляє Києву у крилатих ракетах Taurus, побоюючись, що в результаті таких постачань Німеччина буде втягнутою у війну Росії проти України.

На такому тлі Еммануель Макрон зі своєю заявою почав виглядати як рішучий лідер Заходу в тому, що стосується підтримки України. Тим більше, що Франція, як і Великобританія, крилаті ракети Storm Shadow (Scalp EG у французькому варіанті) Україні вже постачає, нехай їхня дальність і удвічі менша, ніж у Taurus.

За оцінкою зовнішньополітичного експерта фракції Зелених у Бундестазі Антона Гофрайтера (Anton Hofreiter), відносини між Шольцем і Макроном сильно зіпсовані, і обидва політики діють, за його словами, безвідповідально: Макрон - своїми розмовами про війська НАТО для України, Шольц - надуманими аргументами проти постачання Києву ракет Taurus. Для їх використання, заявив Гофрайтер, зовсім не потрібна присутність німецьких військовослужбовців, як це стверджує Шольц.

Олаф Шольц і Еммануель Макрон 26 лютого 2024 року в ПарижіФото: Lewis Joly/AP/picture alliance

Розміри французької та німецької допомоги Києву

А втім, Париж і Берлін уже давно не задоволені один одним. Франція критикує Німеччину за повільність у наданні військової допомоги Україні, а Німеччина Францію - за занадто скромні обсяги допомоги.

Париж, щоправда, запевняє, що 2023 року витратив на ці цілі 2,1 мільярда євро, а 1,7 мільйона було витрачено 2022 року, на поточний рік же виділено ще три мільярди євро. Однак Інститут світової економіки в Кілі (IfW), який моніторить усю міжнародну допомогу Україні, називає значно менші цифри французької допомоги, а саме - 635 мільйонів євро за весь час.

Внесок Німеччини, за підрахунками IfW, становив 17,7 мільярда євро. Що ж до обіцяних Парижем Україні в поточному році трьох мільярдів, то, вказують німецькі економісти, через надзвичайно високу державну заборгованість Франції (її розмір сягає 100 відсотків ВВП) гарантії реального виділення цих коштів немає.

Читайте також: Чому Німеччині важко стати лідером у допомозі Україні

Франція була першою країною, яка поставила Україні свої колісні танки AMX-10 RCФото: Jeremy Bessat/French Army/AP/dpa/picture alliance

Дружна відсіч президенту Франції

У відповідь на висловлювання Макрона Польща, Італія, Великобританія та Словаччина одразу ж повідомили, що жодних планів відправляти в Україну своїх солдатів у них немає. Швеція заявила, що це взагалі не тема. У тому ж дусі висловився генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

А канцлер ФРН Олаф Шольц узагалі категорично відкинув ідею відрядження військ із країн НАТО і ЄС в Україну. На конференції на підтримку України в Парижі 26 лютого, сказав він журналістам через день, було висловлено єдину думку, "що на українській землі не буде жодних сухопутних військ, жодних солдатів, надісланих туди європейськими державами або країнами НАТО".

"Стратегічна двозначність" Макрона

Але крім різкої критики, що лунає на адресу французького президента, у Німеччині відбувається і спокійний розбір його тез, а також самої ситуації, про можливість появи якої він говорив.

Так, професор Університету Бундесверу в Мюнхені Карло Масала (Carlo Masala) критично оцінює тільки той факт, що Макрон зробив свою заяву, не погодивши її з партнерами Франції. Але сама по собі вона була правильною з психологічної точки зору, оскільки важливо залишати противника в невіданні щодо того, наскільки далеко Захід готовий піти у підтримці України, вважає Масала.

Заяви НАТО про те, що Альянс за жодних обставин не відправить в Україну своїх солдатів, роблять ситуацію для Путіна передбачуваною. Макрон же своєю заявою, каже Масала, постарався відновити "стратегічну двозначність", не називаючи жодних "червоних ліній", які Путін не повинен переходити, щоб уникнути прямої конфронтації з НАТО. До такої ж приблизно риторики, зазначає він, вдаються і США, говорячи про існування "усіх можливостей" на вибір.

Французький підводний човен Le Triomphant, оснащений ракетами з ядерними боєголовками Фото: Barbier/AFP/epa/dpa/picture-alliance

Ядерної ескалації війни можна уникнути

Карло Масала вважає, що в разі, якщо Париж і справді відправить в Україну своїх солдатів, це не обов'язково призведе до початку третьої світової війни із застосуванням ядерної зброї.

Так, каже професор, Франція тоді стане учасницею війни Росії проти України, що помітно підвищує ризик її ескалації, зокрема й ризик застосування ядерної зброї. Але ніякого автоматизму в цьому немає, вважає Масала і посилається на "парадокс стабільної нестабільності" - одну з теорій, пов'язаних із впливом ядерної зброї на міжнародні відносини.

Франція, пояснює він, теж ядерна держава, і якщо Москва матиме намір відповісти на її вступ у війну застосуванням ядерної зброї, вона змушена буде рахуватися з ударом у відповідь. Тому, вважає Масала, участь солдатів НАТО у війні на боці України може обійтися й без найвищого ступеня її ескалації.

Читайте також: Відповідь Трампу: в ЄС обговорюють потребу в європейській ядерній зброї

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW