1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

"Київська Мадонна" тепер в одному з головних музеїв Берліна

Дмитро Вачедін
20 березня 2023 р.

Берлінський музей середньовічної скульптури висловився на тему війни, яку Росія веде проти України. Поєднання середньовічної релігійної скульптури та сучасного арту доводить, що для мистецтва не існує часу.

Виставка сучасного українського мистецтва під час війни в музеї Боде в Берліні
Виставка сучасного українського мистецтва під час війни в музеї Боде в БерлініФото: Dmitry Vachedin/DW

Музей Боде - один з найкрасивіших і недооцінених у німецькій столиці. Він розташований на Музейному острові, у тому місці, де Шпрее поділяється на два рукави, начебто виростає з річки, його круглий купол робить його схожим на храм. У музеї зібрані унікальні середньовічні скульптури та візантійські рідкісності - численні вирізані з дерева зображення Христа, Діви Марії та святих, а також цілі вівтарні композиції.

Музей Боде в Берліні з плакатом виставкиФото: Dmitry Vachedin/DW

Це дуже атмосферне місце з просторими залитими сонцем залами з неймовірно високими стелями, але відвідувачів тут зазвичай небагато. Середньовічна скульптура не викликає такого інтересу, як бюст Нефертіті або Пергамський вівтар, що розміщені в сусідніх будівлях.

Українському арту знайшли середньовічних "двійників"

Рік тому, через місяць після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, музей - як і багато інших музеїв Німеччини - найняв співробітницю з України. Поява в музеї мистецтвознавиці Олесі Собкович, яка курирувала у Києві низку виставок, у тому числі на актуальні політичні теми (наприклад, про дітей Донбасу), дала музею новий імпульс. Поява фахівчині збіглася з бажанням музею висловитися на тему війни, що насправді не так просто, коли у розпорядженні є тільки середньовічні скульптури.

Читайте також: Кіно й війна: що треба знати про 73-й Берлінале

Рішення було знайдено у створенні нестандартної комбінації - сучасний український арт на тему війни, створений українськими художниками у перші місяці після російського вторгнення, розташували просто посеред середньовічних експонатів.

Кураторка Олеся Собкович під час виставки в музеї Боде в БерлініФото: Dmitry Vachedin/DW

Для кожного сучасного об'єкта знайшли "двійника" із Середньовіччя - експонат, що виражає схожу емоцію, - після чого обидва експонати просто розмістили поряд одне з одним.

Тобто твори українського мистецтва виставлені не в окремій залі, а точково розподілені по всьому музею серед уже наявної експозиції. Головна знахідка виставки "Timeless. Contemporary Ukrainian Art in Times of War", що відкрилася днями, у тих несподіваних почуттях, які виникають, коли одночасно розглядаєш середньовічне європейське та сучасне українське мистецтво. Незважаючи на те що твори створені з часовим проміжком у сотні років, ці емоції схожі, якщо не ідентичні.

Страждання Середньовіччя та сум сьогодення

За словами Пауля Гоффманна (Paul Hoffmann), який очолює в музеї відділ скульптур, середньовічна творчість працювала насамперед з важкими темами - страху, травми, суму, розгубленості та втрати. "Ми хотіли показати, що переживання війни в Україні робить з усіма нами. Але ж для цього достатньо подивитися на наші експонати, які мають одну важливу особливість - вони існують поза часом", - наголосив він на відкритті виставки. Добірку українського арту підготувала нова співробітниця музею Олеся Собкович. Причому вона відбирала твори не лише відомих художників, а й роботи маловідомих авторів, які популяризувалися завдяки поширенню в соціальних мережах і підтримували українців у важкі дні.

Виставка в музеї Боде в Берліні "Timeless. Contemporary Ukrainian Art in Times of War"Фото: Dmitry Vachedin/DW

Поєднання цифрового мистецтва із середньовічною скульптурою - революційний та ризикований проєкт для Музею Боде, який уможливився лише після появи у штаті музею Олесі Собкович. Проєкт із працевлаштування українських фахівців, яким довелося залишити Україну через війну, частково сплатив Фонд Ернста фон Сіменса. "Це не благодійний проєкт, українські фахівці в деяких відносинах виявилися набагато просунутішими за нас. Наприклад, у галузі цифрового мистецтва і взагалі цифрових технологій", - визнав на відкритті виставки голова фонду Мартін Гьорнес (Martin Hoernes).

"Київська Мадонна"

Те, як працює виставка, найлегше пояснити на одному конкретному прикладі. 25 лютого 2022 року, на другий день повномасштабного вторгнення, угорський журналіст Андраш Фельдеш зробив у київському метро, де кияни рятувалися від обстрілів, фотографію - він зняв молоду жінку, яка годувала грудьми дитину. Журналіст розмістив фотографію на своїй сторінці в Instagram, де вона стала миттєво знаменитою. Ілюстраторка Марина Соломенникова, яка живе в Дніпрі, скористалася цією фотографією для створення своєї картини "Київська Мадонна". "У моїй голові одразу склалися всі пазли побаченого та прочитаного - ця жінка з дитиною була символом усіх українських матерів, які повинні ховатися від російської зброї у бомбосховищах", - розповіла Марина в інтерв'ю BBC.

"Київська Мадонна" Соломенникової розлетілася соцмережами і не лише - її копія є іконою в одному з храмів Неаполя. Тепер вона дісталася і Берліна. Кураторка Олеся Собкович і організатори виставки розташували цю роботу поряд з дуже рідкісним зображенням немовляти Богоматері, яка годує, датованим 4-5 століттям нашої ери, яке було виявлено в Єгипті. Протягом найближчих місяців двох матерів-годувальниць, створених з розривом у понад півтори тисячі років, можна побачити в Музеї Боде.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW