1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Яких збитків чекати від війни в Україні та у разі інших війн

Андреас Бекер
15 лютого 2024 р.

Яких збитків зазнає світова економіка від війни в Україні та у разі інших війн? Німецькі науковці опублікували дані свого нового дослідження.

Зруйнований склад у Києві внаслідок російського авіаудару 29 грудня
Зруйнований склад у Києві внаслідок російського авіаудару 29 грудняФото: Valentyn Ogirenko/REUTERS

Внаслідок повномасштабного вторгнення Росії економіка України станом на 2026 рік втратить у перерахунку близько 120 мільярдів доларів. А втрати засобів виробництва, як-от обладнання, машин та виробничих потужностей, оцінюється у майже один трильйон доларів.

Такі дані випливають із розрахунків дослідників Інституту світової економіки в Кілі (IfW) та Університету Тюбінгена, опублікованих у середу, 14 лютого. Війна Росії проти України справляє величезний тиск і на економіки третіх країн, які в ній не беруть участі. Їхні економічні втрати, згідно з підрахунками німецьких дослідників, у період з 2022 до 2026 року становитимуть близько 260 мільярдів доларів. З них збитків у 70 мільярдів доларів зазнають країни ЄС, у тому числі 15-20 мільярдів - Німеччина.

На основі яких даних відбувався підрахунок

Основою для дослідження слугував аналіз історичних даних, які стосуються понад 150 воєн у світі з 1870 року. Дослідники з Кільського університету дійшли з цього різноманітних висновків. Наприклад, щодо того, як сильно у середньому, якщо війна триває близько п'яти років, падає національний ВВП і зростає інфляція.

Читайте також: Шкода довкіллю України від війни перевищила 2,2 трильйона гривень

"Підрахунок ґрунтується на витратах внаслідок "типових" міждержавних воєн у минулому. Залежно від їхньої тривалості та інтенсивності, можливі більш чи менш важкі сценарії", - говорить Йонатан Федерле (Jonathan Federle), експерт з IfW і основний автор дослідження. "Розрахований нами перенесений ефект, який відчують інші країни, враховує, перш за все, торговельні зв'язки, що існують завдяки географічній близькості, та розміри національної економіки країни, в якій йде війна", - пояснює Федерле.

А якщо війна буде десь, окрім України?

На підставі даних і параметрів науковці змогли зробити прогнози про економічну шкоду гіппотетичних воєн, яких іще немає. Наприклад, у випадку з Тайванем. Китай сприймає острів із демократичним устроєм як частину своєї території і постійно загрожує в крайньому разі застосувати силу, щоб домогтися переходу цієї території під своє управління. У разі "типової" п'ятирічної війни в Тайвані економічні втрати світового ВВП становили б 2,2 трильйона доларів, підрахували науковці. Оскільки країна завдяки виробництву чіпів тісно пов'язана з усім світом, дослідники в Кілі наголошують, що фактичні економічні втрати від цієї війни були б набагато вищими.

Читайте також: Звіт: На відновлення України потрібно майже 500 мільярдів доларів

Інший приклад - Іран. Якщо почнеться війна з Іраном, то світовий ВВП за п'ять років втратить "тільки" 1,7 трильйона доларів, оскільки країна через санкції зараз не так сильно залучена до світової торгівлі. Тому вчені з Кіля виходять із того, що їхні прогнози відображають радше максимально можливі збитків.

Окрім дослідження, науковці в Кілі розробили також онлайн-калькулятор, за допомогою якого можна розрахувати економічні втрати у разі воєнних дій. Перед його використанням користувачів попереджають про те, що всі цифри ґрунтуються на середніх історичних показниках і стосуються лише ВВП та основних капіталів, тому вони можуть лише частково бути перенесені на майбутні події.

Загалом підрахунки вчених вчергове демонструють, наскільки висока цінність світу, у тому числі й у плані економіки, і які катастрофічні наслідки у всіх сенсах має війна на власній території", - заявив глава IfW Моріц Шуларик (Moritz Schularick), додавши, що військова міць і переконливі сили стримування, що виключають ймовірність нападу, є розумними засобами, зокрема, і з економічної перспективи.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW